До сусідів – у рамках обміну досвідом між громадами й гмінами


Так уже склалося останнім часом, що сусідня Польща стала для України не лише партнером у міжнародному співробітництві, а й криницею досвіду, що з неї черпають знання і вміння наші співвітчизники.
Особливо щедро діляться поляки своїми надбаннями в питаннях децентралізації, розвитку й удосконалення місцевого самоврядування. Тож представники новостворених в Україні сільських об’єднаних територіальних громад нерідко навідуються до закордонних колег – подивитися, повчитися, взяти на карб краще, що можна запровадити і в себе. І, звісно, презентувати власні набутки й досягнення.
Ось і нещодавно повернулася з такої поїздки Поліна Костенко з Омельницької громади, яка опікується в сільській раді питаннями освіти, молоді та спорту. В складі української делегації, куди увійшли також представники Івано-Франківської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької областей, від Полтавщини були лише вона та Глобинський міський голова Станіслав Джусь. Візит відбувся на запрошення польської сторони з обміну досвідом між українськими громадами та польськими гмінами.
Яскравих вражень, емоцій, спогадів привезено звідти чимало. Розповідати про життя зовсім близького від нас зарубіжжя Поліна Костенко ладна довго і в найменших подробицях.
– Особливо незабутніми залишилися відвідини гміни Триньча Підкарпатського воєводства. Війт гміни Ришард Єндрух поділився досвідом роботи у своїй гміні, – говорить Поліна Марківна. – Зокрема, вразила Державна програма 500+, де на 2 і 3 дитини до 18 років платиться по 500 злотих, та так званий парасольковий проект (приватизація господарств). У громаді проведені ремонти закладів освіти й культури, діють соціальний захист і опіка. Гроші на культуру та освіту йдуть із Євросоюзу й бюджету. Є соціальний пакет «карта вчителя». Створений центр соціальних послуг, комунальне підприємство (ремонтні бригади) обслуговує всю гміну: ремонт, прибирання, косіння, обслуговування озера. Оплата здійснюється згідно з актами за фактично виконану роботу, все чітко прораховується. Тамтешні мешканці надзвичайно дисципліновані в поводженні з відходами: роздільно викилають сухе й мокре сміття, не говорячи вже про пластик, папір, скло. Крім того, у гміні є пункт прийому старих речей, меблів тощо.


У Гміні Конопніца Люблінського воєводства українська делегація ознайомилася зі здобутками в освітянській галузі. Війт гміни Мірослав Жидек повідомив, що держава особливу ставку робить на освіту. Гімназії закриваються й будуть початкові 8-річні школи. Субвенція йде з розрахунку на 1 учня. Є двомовні школи (польською й англійською мовами). Родзинка цієї гміни – приватна школа з власними басейном, спортзалом, спортмайданчиками, майданчиками нестандартного обладнання, майданчиками з твердим покриттям. Всі кабінети в школі обладнані інтерактивними дошками, ноутбуками. Діють підготовчі групи дітей 4-5 та 5-6 років. Шкільні заняття починаються із 7 років.
Наступне місце відвідин – гміна Людвін Люблінського воєводства – є туристичною коштовністю Польщі. Війт Анджей Хаброс захоплено розповідав українцям і про сім їхніх дивовижних озер, і про водосховище, краєзнавчий парк, шахту з найкращим вугіллям; говорив про співпрацю з Білорусією, Німеччиною, Україною. Є в гміні і своя макаронна фірма, пишаються місцеві жителі особливим людвінським хлібом. Уміють тут і ефективно використовувати «вільні площі»: наприклад, збудована на центральній садибі гміни крита споруда три в одному може використовуватися в окремі дні – для критого базару, в інші – для стоянки автомобілів та різних заходів. До речі, для проведення концертів тощо закуплена сцена на колесах на 4 громади, що використовується по черзі за потреби. Спромоглися людвінці на власний сміттєпереробний завод, повністю механізований.
– Дізнавалися ми, і як вишукувати кошти для потреб громади, – зауважує Поліна Костенко. – У місько-сільській гміні Ліпско Мазовецького воєводства міський голова Яцек Вєльораньскі поділився досвідом написання проектів по залученню європейських коштів. Приємно було бачити на будівлі мерії прапор Польщі і прапор України. У цій гміні більше 100 тисяч жителів і бюджет 39 мільйонів злотих. На сьогодні в них діють 2 гімназії, 4 школи, 4 дитсадки. Школи не закривають, бо держава з нинішнього року забороняє це робити. Багато позитивних вражень та відповідних емоцій залишилося в нас і після екскурсії на консервний завод із виготовлення свіжоморожених фруктів та джемів.


Набравшись чималого досвіду від польських колег, учасники поїздки поділилися і власним. Бо в нас теж є чим пишатися. Адже Омельницька громада бере участь у багатьох проектах, що їх успішно впроваджує в життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *