Кожному українцю по ополонці і що, крім Водохреща, святкували в цей день у давнину кияни

Сьогодні Святе Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа або, як кажуть в народі – Водохреща, Йордан. Свято належить до числа дванадесятих, тобто головних церковних свят, й ним завершується Різдвяно-новорічний цикл. Подія присвячена хрещенню у водах річки Йордан Ісуса Христа, яке здійснив пророк Іоанн Хреститель. З огляду на це всі ключові обрядодії на Водохрещу були пов’язані з водою. Зранку обов’язково йшли до церкви, де після святкового богослужіння відбувалося урочисте водосвяття, яке називали великим. За традицією досить часто воду освячували просто неба, на берегах водоймищ: річок, озер. На льоду вирубували ополонку у вигляді великого хреста, куди священик занурював хрест. Одразу після освячення воду пили та вмивалися нею. Була відома традиція купатися у водоймищі, у якому щойно освятили воду. Посвячену на Водохреща воду вважали своєрідною панацеєю від багатьох недуг; нею також освячували будівлі, тварин, збіжжя тощо. З цим святом пов’язані такі прикмети: «на Водохреща день теплий – буде хліб темний», «під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли й колоситимуться хліба».

Існувало й таке повір’я: «Якщо на Водохреща випав повний місяць – бути великій біді».

Цікаво, що в Києві на Водохреща впродовж майже 4 століть поспіль відбувалась славнозвісна Магдебурзька церемонія – парад магістратського війська, присвячена Магдебурзьким правам Києва і яка вважалася святом київського самоуправління. Це було феєричне дійство – надзвичайно яскраве, велелюдне і голосне, кульмінацією якого була хресна хода на Дніпро, де митрополит освячував води головної ріки українців. Церемонія супроводжувалася музикою, грою на литаврах, феєрверками, пальбою з гармат. По обіді влаштовували грандіозний святковий обід у магістраті за участю священиків, війта, магістратських чиновників.

Нині 4-ий місячний день. Досить напружений, нелегкий час. Азарт примушуватиме брати нові бар’єри й бігти, забуваючи про все на світі. Негативні дрібниці намагатимуться вивести нас зі стану рівноваги, а на тлі стресу й перевтоми засліплюватимуть, аби ми не звертали увагу на щось позитивне й добре. Попри п’ятницю, можливі несподівані нові завдання, які хтось муситиме виконувати. І не намагайтеся скаржитись – вас ніхто не почує. Як стане геть кепсько – попийте святої водички. Попустить. Тож гойних думок, світлих порухів душі, будьмо на слово скупими, на діло твердими!

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1942 році: -23,0; а найтеплішим у 2007 – +9,8.

Джерело: https://www.ukrinform.ua

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *