Як Федір Студит землю студить; чи плакали козаки і чи хоче трава стати деревом

Сьогодні преподобного Феодора Студита – візантійського ченця, аскета, церковного діяча VІІІ століття. Йому належить створення уставу Студійського монастиря, який згодом поширився на весь православний світ, зокрема і на слов’янські країни.

Наші пращури колись казали: «Федір Студит землю студить», або: «який сьогоднішній день, така і весна». Цього дня не бажано було плакати – вважалося, що якщо заплачеш – плакатимеш цілий рік. Так це чи не так, достеменно невідомо, а відомо лише те, що колись в Україні дозволялося плакати не тільки жінкам у певних ситуаціях, але й чоловікам. Сльози не були чимось ганебним ні для молодого безвусого парубка, що вперше їхав на Січ, ні для сивочолого козака, який бачив на своєму віку чимало. Як свідчать письмові джерела доби Гетьманщини, плакали (іноді навіть «гірко») українські гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Іван Самойлович… Це б можна було списати на «сентиментальну» добу українського бароко і на темперамент українців, але плакали й поляки: існує легенда, що Ян Собеський ридма ридав на львівському ринку, після підписання 1686 року Вічного миру з Московською державою, за яким Польща відмовлялася від Лівобережної України.

Іменинники сьогодні Федір, Марія, Аркадій, Іван.

Нині 23-ій місячний день, який навіть за великого бажання не назвеш легким у сенсі космічних енергій. Місяць спадає, наші сили теж. Превалюватиме пасивність, інертність. Слабкі імпульси ініціативи майже одразу блокуватимуться. Існує ризик залишитися невдоволеним результатами завершених справ. Але не давайте хробаку сумнівів точити серце. Згадайте про траву, яка не намагається стати деревом. Надвечір Місяць і Марс у Стрільці спонукатимуть до певного пожвавлення, активізації. Можуть виникнути несподівані клопоти, тому маємо бути легкими на підйом. Мисліть ясно, просто й сподівально. Прикрі думки отруюють тіло. Що виболиш – те знатимеш. Що вимолиш – те матимеш.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, за останні 137 років метеорологічних спостережень, найхолоднішим цей день у Києві був у 1929 році: -28,5; а найтеплішим у 2011 – +11,0.

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2398389-8-lutogo-narodnij-kalendar-i-astrovisnik.html

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com