Кожній дитині потрібна родина

Кажуть, щасливий той, хто щасливий у себе вдома. Саме тому так важливо, аби в кожної дитини були дім і батьки. Не важливо – рідні вони чи прийомні, головне – щоб любили й турбувалися, пестили й тішили, оберігали й виховували.
Наразі в Кременчуцькому районі 116 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на первинному обліку служби у справах дітей. 88 із них влаштовані під опіку; троє виховуються в прийомних сім’ях Зіньківського району та міста Кременчук; п’ятеро – проживають у дитячих будинках сімейного типу в Глобинському, Кобеляцькому, Семенівському й Пирятинському районах; ще троє – знаходяться в державних закладах; одна дитина навчається у професійно-агарному ліцеї м. Кобеляки.
На території ж нашого району функціонують чотири дитячі будинки сімейного типу й шість прийомних сімей. Найбільше таких – по Білецьківській сільській раді. Тут у дитячих будинках сімейного типу родина Середенків виховує сьогодні восьмеро дітей, а родина Мишунів – семеро. В прийомній сім’ї Габєлкових зігріті щирим теплом троє дітей, скільки ж виховує і подружжя Кодаків, а сім’я Кузнєцових оточила батьківською турботою одну прийомну дитину.
Давно вже на теренах району діє дитячий будинок сімейного типу Інни Притули з села Рокитне Омельницької об’єднаної територіальної громади. Сьогодні в ньому виховуються шестеро дітей. По цій же сільській раді в прийомній сім’ї Гапонюк знайшли домашній затишок дві дитини.
На території Піщанської сільради семеро дітей у свій дитячий будинок сімейного типу прийняла родина Шмиголів, однією прийомною дитиною опікується подружжя Цвелихів. Двох дітей взяла на виховання прийомна сім’я Єременків із Кам’янопотоківської сільради.
Уже в січні поточного року під опіку з подальшим усиновленням влаштовані троє дітей родинної групи.
За словами начальника районної служби у справах дітей Людмили Мулиндіної, наразі сімейними формами виховання на Кременчуччині охоплені 98,9 відсотка дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, від загальної кількості за первинним обліком. У перспективі – створення на території Кременчуцького району патронатних сімей для тимчасового влаштування дітей.

Не той батько-мати, хто народив, а той, хто вигодував та добра навчив, каже народна мудрість. І в тому, аби прихистити маленьку дитячу душу, огорнути її ласкою, стати опорою й надією, виростити й дати путівку в доросле життя – і є істинне покликання людини на цій земній дорозі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com