Сьогодні відбулися районні урочистості з нагоди 75-ої річниці вигнання нацистів із лівобережної Кременчуччини. Мітинг-реквієм за участі ветеранів Другої світової війни, представників влади та сільських громад району, голів первинних ветеранських осередків та учнівської молоді пройшов у Вільнотерешківському сільському будинку культури.

 

Військові мелодії, святково прикрашена зала, пломінкий вогонь осінніх квітів, сяйво нагород на грудях уже зовсім нечисленних учасників бойових дій – усе це створювало хвилюючу картину немеркнучої пам’яті нащадків про героїчний подвиг солдата-визволителя, який ціною власного життя здобув Велику Перемогу, захистив від ворога рідний край, відстояв свободу своєї Вітчизни.

75 років тому поневолені нацистами українські землі окропилися священним багрянцем визвольної боротьби. 29 вересня 1943 року скинули ярмо фашистської окупації й лівобережні села Кременчуччини. Непомірно високу ціну довелося заплатити за це звільнення: 12800 воїнів загинули, визволяючи Кременчуцький район. Загалом же на фронтах Другої світової війни полягли 5359 наших земляків,  52 з них загинули на території району. А тисячі тих, кому пощастило повернутися живими, так само, як і на фронті,  мужньо й самовіддано  відбудовували й відроджувати сплюндровану фашистами батьківську землю.

За сім із половиною десятиліть і вони вже майже всі пішли за вічну межу. Лише останні чотири роки забрали в далекі світи шістдесят учасників бойових дій, серед них Василя Кузьмича Шамрая з Нової Знам’янки, Василя Олександровича Палієвця з Найденівки, Дмитра Романовича Овчаренка із Салівки, Івана Герасимовича Остапця з Бондарів, Миколу Івановича Безклинського й  Федора Лукича   Лепського з  Піщаного. І цей список можна продовжувати десятками славних імен тих, хто помер у кожному селі району. Сьогодні  на Кременчуччині залишилися в живих усього 38  учасників бойових дій.

 

Про це з глибоким сумом говорив голова ради районної організації ветеранів Олексій Щербуха, безмежно  дякуючи й  низько вклоняючись визволителям за немеркнучий подвиг, схиляючи голову перед загиблими і вшановуючи нині сущих не тільки солдатів Другої світової війни, а й бійців на сході, які сьогодні  виборюють нам мирне життя. Із болем згадував вересень 1943-го на Кременчуччині; возносив славу тим, чиєю кров’ю скроплена наша земля й обагрені води Дніпра; схвильовано закликав не забувати подвиг солдатів війни, передавати пам’ять про нього з покоління в покоління учасник бойових дій, один із визволителів кременчуцького краю Петро Якович Мудрий із Піщаного. З теплими словами подяки й шани зверталися до ветеранів і всі інші виступаючі на святі.

Зал щирими оплесками вітав присутніх на  врочистостях земляків, славних учасників боїв, які й донині слугують для нас прикладом відваги, мужності й незламності духу. Це  Григорій Федорович Ус із Білецьківки, Андрій Андрійович  Гориславець із Гориславців, Марія Юхимівна Дон  із  Недогарків, Іван Мусійович Ванжула з Рокитного, Марія Іванівна Яременко з Ялинців, Петро Якович Мудрий із Піщаного. Учні місцевої школи вручили почесним гостям квіти.

Приємним дарунком для учасників заходу стали й виступи самодіяльних артистів району  Тетяни Булат, танцювального коллективу Ялинцівського сільського будинку культури, квартету «Злагода», а також колективу барабанниць ліцею №5 м. Кременчук.

Після вже традиційного спільного фотографування, як і на кожному такому святі, на ветеранів чекали теплі й щирі розмови, щемні спогади про воєнні дороги за щедрим столом – із незмінною солдатською кашею і фронтовими ста грамами…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com