Під знаком пам’яті  й шани

Сім із половиною десятиліть спливли відтоді, але не меркне, не тьмяніє велич подвигу наших солдатів, як і не вщухає біль у серцях тих, кому війна понівечила життя, забрала рідних людей, зруйнувала родини, спопелила дитинство чи юність. Тож кожен вересень у селах лівобережної Кременчуччини озивається лункими, врочистими й печальними водночас дзвонами немеркнучої пам’яті поколінь. Як завжди, велелюдно відзначили цю дату в населених пунктах Ялинцівської сільради. Передували святкуванню зустріч учнів Ялинцівського навчально-виховного комплексу з учасником бойових дій, жителькою села Ялинці Марією Єременко; привітання квітами та подарунком  учасника бойових дій Віру Травін із села Самусіївка.

– Спілкування з цими людьми завжди приносить задоволення і наштовхує на роздуми, – говорить голова первинної ветеранської організації Ялинцівської сільської ради Надія Кривошапко. – Скільки ними пережито, а вони не втратили ні доброти, ні щирості, радіють кожному прожитому дню і всім бажають найголовнішого – миру. Віра Травін маленькою, у 15 років, була вивезена до Німеччини. Коли повернулась – знайшла на місці будинку лише згарище. Але відбудувались, вийшла заміж і разом із чоловіком (Антон Травін нині покійний) трьох дітей виростили і прожили щасливе життя. А Марія Єременко пройшла крізь вогонь і смерть. Була  і автоматником, і одяг солдатам прала, і з поля бою виносила. Війна закінчилася для неї в Будапешті.  За мужність і героїзм жінка має бойові нагороди – ордени та медалі. Вона – щаслива мати, бабуся і прабабуся.

За давно усталеним звичаєм з нагоди вигнання фашистських окупантів із ялинцівської землі офіційні заходи з покладанням квітів до обелісків відбулися в селах Воскобійники, Кіндрівка, Пухальщина, а в  Михайленках і Самусіївці пройшли також і мітинги пам’яті.

27 вересня традиційно відзначала День села  Самусіївка. Місцеві жителі – й  найповажнішого віку, й молодші  – дружно зібралися в затишному, привітному й ошатно вбраному клубі на святковий концерт, що подарував усім море незабутніх емоцій і насолоди. Зі сльозами на очах у цей святий день з глибокою вдячністю згадували визволителів, із сумом поминали рідних, які вже  пішли за межу вічності. Спогадами про  пам’ятні, радісні й зболені моменти визволення поділився учасник війни Петро Андрійович Чемерис. Читала свої зворушливі, бентежні вірші про  мрії,  розчарування й надії українців, про життя й багатостраждальну неньку-Україну вчителька-пенсіонерка Любов Чайка. Тішили талановитими виступами  учасники художньої самодіяльності сільського будинку культури та Ялинцівського навчально-виховного комплексу Анатолій Орел, Микола Слюсар, Ірина Жерелейко, Світлана Яременко, Світлана Кулявіна, Олексій Костюкевич,    Вікторія Соляник, Олеся  Куркіна, Анастасія Соловей, Каріна Супрун, Владислава Білокриницька, Кіра Крівченко, Анна Козак, Дарина Криштальова. Аби свято вдалося, неабияк постаралися його організатори –директор Ялинцівського будинку культури Олександра Гулій та педагог- організатор Ялинцівського навчально-виховного комплексу Ірина Таранець.

29 вересня надзвичайно урочисто – з мітингом, концертом, покладанням квітів, хвилиною мовчання і святковим вечірнім салютом – відзначила цей день і громада села Ялинці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com