Присвята берегині пісенної душі

Присвята берегині пісенної душі

У малій залі Міського палацу культури не було де яблуку впасти. Вщерть наповнена людом, вона не могла вмістити всіх бажаючих, тож натовп тіснився у проходах і навіть за вхідними дверима. Таку чисельність глядачів не лише з Кременчука та Кременчуцького району, а й із Полтави та Глобинщини, зібрав літературно-музичний вечір «Пісня, що в серці з дитинства», організований  працівниками відділу абонементу центральної міської бібліотеки ім. Горького.

 

Цей до щему хвилюючий і трепетний, зворушливий і теплий захід став присвятою Герою України, Народній артистці України, лауреату національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, повному кавалеру Ордена княгині Ольги Раїсі Кириченко. 14 жовтня нашій славній краянці  сповнилося б сімдесят п’ять…

Її велична і яскрава жіноча врода чарує, її глибокий і неповторний голос заворожує – навіть тоді, коли все це – на екрані, а не на живій сцені.  Тож коли на білому полотні з’явилася Вона і з гучномовця в її неперевершеному виконанні полинула Пісня – вся зала піднялася й бурхливими оплесками вшанувала непересічний Талант  берегині пісенної української душі.

Від того моменту й до самого завершення вечора всі присутні перебували в п’янкому полоні щирих і бентежних спогадів, у дивосвіті музики і слова. Вигуками «Браво» супроводжувався кожен виступ на сцені. Немов сувій полотна, розгортали перед глядачами всю життєву стежину Раїси Кириченко ведучі заходу Наталя Ходова та Ольга Домбровська. Чуттєво й емоційно розповідали про дитинство маленької Раї; про початок її творчого шляху; про крила таланту, що підняли її над світом; про велике й незрадливе кохання; про біду, що увірвалася в її долю; про тих, хто всіма силами намагався вимолити її у Бога… І про її Пісню – найдорожчий скарб, найбільшу любов, найріднішу душу.

І в цей барвистий,  розмаїтий вінок споминів живописно впліталися художні номери у виконанні самобутніх кременчуцьких артистів. Колоритними, веселковими переливами розквітала сцена, коли на неї  з  музичною вокальною композицією «Ой поле, поле»  вийшли студенти ліцею ім. А.С. Макаренка  й вокальний гурт «Роси» під керівництвом   Тетяни Булат, яка, здавалося, співала не голосом, а серцем. Так само з глибоким почуттям хвилювання й розчуленості вона згадала про зустріч із Раїсою Кириченко у 2002 році в Полтаві, коли доля подарувала щастя  їй із маленькою донечкою Ганнусею виступати на одних лаштунках із великою співачкою.

Нікого не залишили байдужими й пісні у виконанні правнуки Раїси Кириченко Наталі Царенко, її  учениці Дарини Шаповалової, оркестру народних  інструментів  та хору «Славутич» під керівництвом Володимира Смолякова.

Завершальним акордом цього невимовно щемного ліричного вечора прозвучало слово-звернення самої  Раїси Кириченко з її книги «Я козачка твоя, Україно!»: «Спасибі, мої добрі люди, за вашу щедру і незрадливу любов до мене. Я теж шаную вас, люблю свій український народ, для якого жила і співала, що мала це робити на нашій прекрасній рідній Землі – Україні.

Тематичні  заходи, приурочені 75-ій річниці з дня народження Раїси Кириченко, пройшли й у бібліотечних закладах Кременчуцького району.

Тетяна Керімова

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com