Кременчуцький район – посередині обласного рейтингу

За результатами діяльності у ІІІ кварталі 2018 року Кременчуцький район   знаходиться на 13-14 місці в обласному рейтингу. Це дещо краще, ніж у І півріччі (16 місце), але гірше, ніж в аналогічному періоді минулого року  (10-11 місце). Тішить той факт, що серед чотирьох приміських районів Полтавщини Кременчуцький посідає першу позицію.

На тлі не вельми втішних показників з окремих видів діяльності що, все таки,   дозволило нашому району утримуватися майже  посередині рейтингової таблиці? Передовсім, «очки» додали кілька місць у першій трійці лідерів. Зокрема, це 2-і місця по щільності  поголів’я свиней на 100 га ріллі та за  обсягом прийнятого в експлуатацію житла в розрахунку на 10 тисяч населення і 3-є місце –  за рівнем виконання доходів загального фонду місцевих бюджетів, у відсотках до затверджених органами місцевого самоврядування річних показників. Крім того, вже традиційно Кременчуччина  заробляє «бонуси» (до слова, як цього разу і ще 19 районів) за рахунок відсутності заборгованості із виплати заробітної плати. Також у ІІІ кварталі на 5-у позицію вдалося вийти за показником зменшення чисельності населення (впродовж  січня-серпня 2018 року воно скоротилось  на 0,6 відсотка до початку року).  На 8-9  сходинку піднявся район  за показником «Питома вага збиткових підприємств у загальній кількості підприємств». Два десяті місця маємо за обсягом капітальних інвестицій на одну особу та  за розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (за січень-червень 2018 року  вона склала 7409 грн при середньому показнику по області 8228 гривень).

На цьому, власне, перелік здобутків, що ними можна було б потішитись, і вичерпується. За іншими ж напрямками економічної діяльності району особливо хвалитися нічим. А надто ж – справами фінансовими. Бо останні  місця в обласному рейтингу ми  посідаємо за  доходами місцевих бюджетів без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення;  обсягом податкових надходжень до місцевих бюджетів у розрахунку на одну одиницю населення;   використанням коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на організацію громадських робіт (в розрахунку на 100 осіб безробітних). Вони, по суті, і є тими «кайданами», що не дають району піднятися вище.

Тетяна Керімова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com