Підкорюючи вершини

Кажуть, світ відчиняє двері перед тим, хто знає, куди йде. Свою дорогу в житті він обирав осмислено і зважено, мрії бачив здійсненними, цілі вважав  досяжними. І твердо знав: усе, чого він хоче, обов’язково станеться, головне – наближатися до своєї мети наполегливо й невідступно.

Срібний орден «Взірець професіоналізму», орден «Гордість країни» – чи багато хто з мешканців нашого району може похвалитися такими нагородами? А ось у жителя Келеберди  Олега Шестопалова вони є. Й не лише ці, а й чимало інших відзнак – як трудових, так і спортивних. Бо живе цей сильний, вольовий і цілеспрямований  чоловік за правилом мудреців: якщо ви досягли вершини –  піднімайтесь вище.

Син будівельників-першопрохідників, Олег народився в Жовтих Водах. Коли йому було три роки, їхня багатодітна родина, в якій росли два сини і дві доньки, переїхала до села Горішні Плавні. Поселили їх у місцевій школі, де не було елементарних побутових умов, а коридорами повзали вужі. Тато з мамою будували нове місто Комсомольськ і гірничо-збагачувальний комбінат.

Коли виросли перші новобудови, родині Шестопалових виділили квартиру. Олег закінчив міську школу, потім – місцевий гірничий технікум і Дніпропетровський металургійний інститут. Ази професії здобував на своєму гірничо-збагачувальному комбінаті, а в 1990 році за направленням почав працювати інженером-конструктором на Республіканському унітарному підприємстві Білоруський металургійний завод.  Працелюбний, дисциплінований, відповідальний, він зміг швидко завоювати авторитет і довіру керівництва й піднятися службовими сходами, зробивши блискучу кар’єру. Залишав Олег Володимирович це потужне підприємство вже  заступником начальника  управління проектування і реконструкції.

У рідні краї він повернувся вже з родиною: коханою дружиною Іриною, сином Арсенієм і донькою Оленою. Восени 2005  року оселилися в Келеберді. Це мальовниче й затишне село відтоді й стало їхнім життєвим  причалом. Олег Володимирович  працює головним інженером Науково-виробничого підприємства «ФЕРОЛІТ». І, як уже звик, повністю віддається своїй улюбленій роботі, досягаючи все нових і нових висот.  За те й винагороди має особливі. Наприклад, Срібний орден «Взірець професіоналізму»  Всеукраїнської програми «Золоті руки України», орден «Гордість країни» за видатні управлінські якості, ефективну організацію діяльності підприємства, наполегливу працю заради зростання фінансово-економічних показників.

До слова, підкорювати вершини  Олег Шестопалов звик не лише у професії, а й у спорті. Ще зі студентських років він захопився альпінізмом, має  Книжку альпініста й значок «Альпініст СРСР», здійснив 15 сходжень на гори Кавказу. Та  й водні глибини підкорювати чоловікові до снаги. Вже більш як три десятиліття він має Посвідчення підводного плавця з правом занурення в апаратах на стиснутому повітрі, що його отримав,  пройшовши навчання при Дніпропетровській морській школі ДТСААФ.

Родина Шестопалових може слугувати взірцем добропорядності, вихованості, інтелігентності, гостинності. Тут завжди панують затишок і комфорт, любов і злагода, турбота й вірність. Тут радо й сердечно вітають гостей, а їх чимало буває  – з усіх усюд. А якщо за безкінечними виробничими справами випадає главі сімейства кілька вільних днів, то на відпочинок відправляються всі разом.

Тепло відгукується про свого видатного односельця й Келебердянський сільський голова Оксана  Задворна. Каже, він – справжній патріот  Келеберди, небайдужий і активний, дуже любить своє село й ніколи не відмовляє в допомозі. Тільки минулого року, завдячуючи йому, з’явилися сходинки з поручами на сцені місцевого  клубу, 5 глядацьких лав і новий  пірс на березі Дніпра біля Спасо-Преображенської церкви.

Початок кожного нового року для Олега Шестопалова – це час нових планів, ідей, проектів, перспектив. Що все задумане втілиться в життя, він не сумнівається, адже добре знає: дорогу здолає той, хто йде.

Тетяна Керімова

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com