Доля лісів – у руках кожного

Душа планети, легені землі – так  називають ліси, які  справді є природним, живим  національним скарбом усього людства. На жаль, Україна належить до малолісистої зони – зелені масиви вкривають усього близько 15,9 відсотка  території країни й сконцентровані переважно в Українських Карпатах та Поліссі.  За площею лісів ми посідаємо лише 8-е місце в Європі й кожен другий гектар їх – штучно насаджений. Кременчуччина – не виняток із правила. Територія нашого району вже давно й наполегливо заліснюється неабиякими стараннями працівників державного підприємства «Кременчуцьке лісове господарство». Про здобутки й проблеми лісівників, про нинішні турботи й нагальні справи – наша розмова з директором лісгоспу Валентином Свириденком.

– Валентине Леонідовичу, для працівників лісу, як зрештою і для всіх, хто причетний до роботи на землі, весна – особливо гаряча пора. Чи впоруєтеся наразі зі своїми клопотами?

– Останніми роками в  рамках обласної програми комплексного розвитку лісового господарства «Ліси Полтавщини» нашим підприємством створені понад 1500 гектарів нових захисних насаджень. Звісно, щовесни обсяги робіт у нас досить великі. Передовсім, необхідно своєчасно, в стислі терміни провести заходи з лісовідновлення. Цьогоріч ми вже їх здійснили   на площі 70 гектарів. Створення лісів відбувалось основними лісоутворюючими породами, що висаджуються в нашому районі традиційно. Це сосна звичайна, дуб звичайний, дуб червоний, тополя та інші.

Народна мудрість гласить, що кожна людина в своєму житті повинна посадити хоч одне дерево. Так ось, у ході всеукраїнської акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» та до Міжнародного дня лісу учні Кременчуцького педагогічного коледжу ім. А.С.Макаренка та члени Кременчуцького осередку Національної скаутської організації України «Пласт»  разом із нашими лісівниками висадили майже 8 тисяч дерев на площі 2,3 гектара. Це не просто досить відчутна допомога, а й свідчення  небайдужості підростаючого покоління до сучасного стану довкілля

– Щодо «гарячої пори» в прямому значенні цього слова. Лісові пожежі навесні – ще один ваш «головний біль». І події останніх тижнів красномовно це засвідчують: Кременчуччина палала у вогні, дісталося й лісам…

– Статистика, що ведеться вже не один рік, доводить: лісові пожежі в 99 відсотків випадків трапляються через необережне, а часом і бездумне поводження з вогнем людей. Лише у квітні, з початку пожежонебезпечного періоду 2019 року, виникли дві лісові пожежі в Крюківському лісництві. А  скільки разів уже нашим лісівникам та кременчуцьким пожежникам вдалося попередити займання лісів, що могли б статися внаслідок випалювання луків та боліт! Дякувати Богові, похолодання й дощі останнім часом знизили й градус пожежної  небезпеки.

Але ми, звичайно, тримаємо це питання під особливим контролем. На теренах Кременчуцького району діють лісопожежна станція та три лісопожежні пункти, що обслуговують територію 13,3 тисячі гектарів. Маємо на озброєнні   6 пожежних автомобілів, 6 тракторів зі спецзнаряддям та 4 лісопожежні модулі. Оборані всі масиви молодих насаджень, створені 60 км та підновлені 154 км мінералізованих смуг, що перешкоджають швидкому розповсюдженню лісової пожежі на значну площу. Проводиться  чергування  в підпорядкованих лісництвах та лісгоспі. Оперативне виявлення лісових пожеж забезпечується з допомогою відеоспостережних веж та пунктів. Територія району повністю закільцьована, відеокамери «сягають оком» на 30-кілометрову відстань. До слова, більше в жодному районі Полтавської області такого немає.

– Валентине Леонідовичу, зважуючи на особливу роль лісового господарства як у розвитку економіки країни, так і в плані екологічної безпеки, держава мала б усіляко підтримувати його діяльність. Однак, у Державному бюджеті на 2019 рік видатки за бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді» лісогосподарським підприємствам області взагалі не передбачені. Як доводиться виживати?

– Не лише на 2019-ий, а взагалі вже третій рік поспіль ми залишаємося без державної уваги й бюджетного фінансування. Тож свою роботу наше  підприємство здійснює, використовуючи власні фінансові та матеріальні ресурси.  А їх для проведення першочергових заходів з охорони лісового фонду від пожеж та шкідників  катастрофічно не вистачає. Це не дозволяє  нам приймати працівників на період   пожежної небезпеки, що значно знижує контроль та своєчасне виявлення лісових пожеж на первинних стадіях загорань, які можуть перейти у велику пожежу.

До того ж, фінансові проблеми цьогоріч значно поглибилися у зв’язку зі збільшенням податкового навантаження на підприємство, обумовленого змінами в податковому законодавстві – введенням податку на лісові землі, збільшенням розмірів рентної плати за користування лісовими ресурсами в 1,5 разу. На початку 2019 року внесені зміни до «Податкового кодексу України», де передбачене оподаткування Державних земель лісового фонду, від яких держава відвернулась у плані підтримки та розвитку лісового господарства. Наразі наш лісгосп змушений сплачувати багатотисячні податки за лісові землі не, отримуючи в замін нічого.

– Але ж це питання можна врегулювати на рівні місцевих громад. У Новосанжарському районі, наприклад, змогли ж установити нульові податкові ставки плати за лісові землі. Чом би не зробити так і в нашому?

– Що я можу зазначити з цього приводу? Ви самі знаєте: не один рік лісгосп працює на території Кременчуцького району, завжди підприємство йшло назустріч громадам і з порозумінням ставилося до їхніх проблем. На жаль, цього сьогодні не можна сказати про деякі територіальні одиниці району, які застосовують нищівні для нас податкові ставки на лісові землі. Візьмемо для порівняння нехай не Новосанжарський, про який ви згадали, а хоча б сусідні  Глобинський і Козельщанський райони. Там прийняті ставки плати за лісові землі від 0,01 до 0,03 відсотка, а на території Кременчуцького району тільки окремі сільські ради та об’єднані територіальні громади по-справжньому переймаються питанням збереження лісів. Серед них Піщанська об’єднана територіальна громада, Ялинцівська та Камянопотоківська сільські ради, де затверджений податковий збір на рівні 0,01-0,05 відсотка. Шкода, але в решті громад прийняті зовсім інші рішення.

А між тим, я хотів би нагадати, що ліси на території Кременчуцького району не промислові, а виконують водоохоронні, захисні, грунтоукріплюючі, рекреаційні функції, що дає можливість зменшити шкідливий вплив на навколишнє  середовище й населення Кременчуцького району та міст Кременчук і Горішні Плавні. Лісгосп веде господарську діяльність у цих захисних насадженнях, спрямовану на поліпшення якісного складу лісів та збільшення захисного потенціалу насаджень. Основні заходи, що проводяться в лісах Кременчуччини, – це ліквідація стихійних явищ: буреломно-вітровальні ділянки, згарища де в обов’язковому порядку проводяться роботи з лісовідновлення лісоутворюючими породами. Деревина, що надходить у порядку проведення рубок догляду за лісом та санітарних рубок, переважно дров’яна і йде для забезпечення опалення домівок населення. До слова, й за цю деревину, що заготовлюється, лісгосп сплачує рентну плату на розрахунковий рахунок громади, де проводиться рубка. Лише за минулий рік наше підприємство сплатило громадам Кременчуцького району 2 мільйони 656 тисяч гривень  податків, у тому числі 471 тисячу гривень рентної плати.

На завершення скажу: ліс – це інвестиція в майбутнє. Залишивши без належної уваги його зараз, нащадки в майбутньому не отримають тієї краси, затишку й екологічної безпеки, що маємо їх ми.

– Дякую за розмову.

Розмову вела Тетяна Керімова

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com