Чому ми бідні? Бо … нас мало

Останнім часом Кременчуцький район пасе задніх в обласному рейтингу за таким важливим напрямком діяльності, як фінансова самодостатність. Причому, скочується донизу невпинно. Якщо за 2017 рік він посідав 17-у сходинку, в І кварталі 2018-го – 19-у, то загалом за минулий рік, як  і за І квартал поточного, опустився на 24-е місце.На фінансову самодостатність району впливають кілька чинників. Це й обсяг виконання доходів загального фонду місцевих бюджетів, і темпи зростання доходів місцевих бюджетів,  і доходи місцевих бюджетів та обсяг податкових надходжень у розрахунку на одну особу населення.

До слова, податкові надходження є основним джерелом поповнення районної казни. Але обсяг їх у результаті відокремлення Бондарівської сільської ради та приєднання її до Новогалещинської селищної ради значно знизився. За словами районних фінансистів, створення Новогалещинської об’єднаної територіальної громади із селами Бондарівської сільради в її складі,  спричинило відтік із Кременчуцького району значної кількості великих платників податків. Зокрема, район втратив доходи від таких потужних підприємств як ПАТ «Укртатнафта», ТОВ «Біланівський ГЗК», ФГ «Відродження», ФГ «Педай», ФГ «Сатурн Агро», а також – від власне Бондарівської сільської ради. Негативно впливає на формування районних доходів і той незаперечний факт, що значна кількість жителів кременчуцьких сіл працює в містах Кременчук та Горішні Плавні, на теренах інших районів Полтавщини, й відповідно, сплачує податки там.

У зв’язку з продовженням процесу децентралізації Кременчуцький район поступово втрачає  і джерела надходжень. Наразі вже відійшли до Горішніх Плавнів Келебердянська й Салівська сільські ради. У складі району залишилися всього чотири: Кам’янопотоківська, Білецьківська, Потоківська і Ялинцівська сільські ради. І якщо до кінця поточного року, як передбачалося раніше, вони створять свої об’єднані громади чи увійдуть до вже існуючих, тоді й Кременчуцького району у звичному для нас «образі» вже не буде.

А які фінансові показники мають сільські об’єднані територіальні громади, створені на території Кременчуцького району? Експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні проаналізували показники фінансової діяльності 665 об’єднаних територіальних громад за 2018 рік. Усі громади розділили на 4 групи за чисельністю населення: група 1 – об’єднані громади з чисельністю населення понад 15 тисяч жителів; група 2 – від 10 до 15 тисяч жителів; група 3 – від 5 до 10 тисяч жителів і група 4 – менше 5 тисяч жителів. Експерти аналізували дані за чотирма показниками: власні доходи на одного мешканця; рівень дотаційності бюджетів; питома вага видатків на утримання апарату управління у фінансових ресурсах ОТГ; капітальні видатки на одного мешканця.

Так ось, із 46 об’єднаних територіальних громад Полтавській області 13 громад увійшли до двадцятки лідерів із фінансової спроможності   в різних групах (відповідно до кількості населення). На жаль, кременчуцьких серед них немає.

Варто зазначити, що наші об’єднані територіальні громади за чисельністю населення не входять до перших двох груп. До третьої групи потрапляють Омельницька та Піщанська громади. Що мають у підсумку вони?

77-е місце в загальному рейтингу цієї групи посідає Омельницька сільська рада з такими показниками: чисельність населення на 01.01.2018 року – 5,1 тисяча; власні доходи на 1  мешканця за 2018 рік – 4291,8 грн (60-е місце в рейтингу); рівень дотаційності бюджетів – 0,4% (38-е місце); питома вага видатків на утримання апарату управління у власних доходах – 30,7%  (135-е місце); капітальні видатки на 1 мешканця (без власних надходжень бюджетних установ) – 1176,5 грн (96-е місце).

На 80-ому місці в групі – Піщанська сільська рада, яка має наступні результати: чисельність населення на 01.01.2018 року – 6,5 тисячі; власні доходи на 1 мешканця за 2018 рік –  4141,7 грн  (67-е місце в рейтингу); рівень дотаційності бюджетів – мінус 0,5% (33-є місце); питома вага видатків на утримання апарату управління у власних доходах – 34,7% (164-е місце); капітальні видатки на 1 мешканця (без власних надходжень бюджетних установ) – 1413,6 грн   (70-е місце).

Ще три наші об’єднані громади увійшли до четвертої групи – з чисельністю населення до 5 тисяч осіб. Тут найкращих результатів минулоріч досягла Пришибська сільська рада, посівши 22-е місце в групі. При чисельності населення на 01.01.2018 року  2,0 тисячі власні доходи на 1 мешканця за 2018 рік склали 8327,3 грн (14-е місце в рейтингу); рівень дотаційності бюджетів – 5,6% (88-е місце); питома вага видатків на утримання апарату управління у власних доходах – 20,6% (32-е місце); капітальні видатки на 1 мешканця (без власних надходжень бюджетних установ) – 8696,2 грн (2-е місце).

Сотою у своїй групі стала Недогарківська сільська рада: чисельність населення на 01.01.2018 року тут становила 3,6 тисячі; власні доходи на 1 мешканця за 2018 рік –  3471,2 грн (133-є місце в рейтингу); рівень дотаційності бюджетів – 9,2% (114-е місце); питома вага видатків на утримання апарату управління у власних доходах – 31,5% (124-е місце); капітальні видатки на 1 мешканця (без власних надходжень бюджетних установ) – 1671,1 грн (61-е місце).

Услід за нею, на 101-ому місці – Новознам’янська сільська рада з такими показниками:  чисельність населення на 01.01.2018 року – 4,5 тисячі; власні доходи на 1 мешканця за 2018 рік  – 3222,6 грн (151-е місце в рейтингу); рівень дотаційності бюджетів – 2,2% (63-є місце); питома вага видатків на утримання апарату управління у власних доходах – 28,4% (101-е місце); капітальні видатки на 1 мешканця (без власних надходжень бюджетних установ)  – 1116,3  грн (117-е місце).

 

Як констатують експерти й доводить на практиці життя,  невеликі за територією й чисельністю населення об’єднані територіальні громади здебільшого мають низьку фінансову спроможність, до того ж, вони позбавлені достатнього трудового потенціалу для свого розвитку та якісного управління. Виняток – лише окремі громади, на територіях яких розміщені бюджетоутворюючі підприємства й потужні підприємства реального сектору економіки. Тож оптимальним варіантом для невеликих і фінансово слабких громад може стати їх подальше приєднання до інших.

Як складеться в подальшому доля громад Кременчуцького району – покаже час.

Тетяна Керімова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

www.000webhost.com